Казка про їжачка. Читаємо дітям на ніч

На ніч діти люблять слухати цікаві казки. А мама важливо, щоб ці казки були спокійними і добрими, щоб малюк солодко спав. Пропонуємо вам прочитати разом з дітьми Казку про доброго їжачка (а також зайця і песця), яку ми знайшли в одному зі старих журналів нашого сімейного архіву 😉

Казка про доброго їжачка, зайця і песця

Минуло ласкаве красне літо. Осінь прийшла. З рудими листопад, з сивими туманами, з холодними вітрами. Почали звірі в лісі до холодної зими готуватися: теплі нори рити, нові шуби шити.

Задумав і сірий їжачок зшити собі нову теплу шубу.

«Аж надто, - думає, - стара моя потріпалася».

Вийняв їжачок зі своєї спини найгострішу і міцну голку і за роботу взявся ... День шив, другий шив. На третій день нова шуба вже готова була. Вийшла вона міцною, теплою і красивою. Біла-пребелая, пухнаста-препушістая. Зверху у шуби розлогі вуха пришиті, щоб друзів і ворогів здалеку розрізняти-чути. Ззаду у неї коротенький хвіст, так, для краси.

Поклав їжачок нову шубу на пеньок. Сам навколо неї ходить - милується. Раптом бачить: бреде повз зайка-попригайка. Довгі ноги сумно по землі волочить. Голову на плече впустив. З очей солоні сльози капають.

Здивувався їжачок, запитує:

- Чого це ти, попригайка, зажурився? Або тебе хто образив?
- Ніхто мене не ображав, - відповідає сумний зайка.- Просто трапилася зі мною біда - не встиг я собі до зими нову шубу пошити. Як повіє скоро хуртовина-метелиця, намете снігу гори-замети. І ліс побіліє і поле. Тільки у мене, зайчика, шубка сірої залишиться. А як побачить мою сіру шубку на білому снігу лисиця, обов`язково зловить мене і з`їсть.
- Не горюй, косою! - каже Їжачок Я, здається, можу твоєму горю допомогти. Бачиш: на пеньку моя нова шубка лежить. Примір-ка її!

Одягнув зайка нову Їжачу шубу, і вона йому в самий-самий раз припала. Став зайка-попригайка білим-пребелим, пухнастим-препушістим. Тепер його на білому пухнастому снігу ні за що не помітиш. А на голові у зайчика - довгі вуха, щоб друзів і ворогів здалеку розрізняти-чути. Ззаду у нього коротенький хвіст - так, для краси.

- Візьми цю шубу від мене в подарунок, - сказав добрий Їжачок Я собі іншу пошию.

Зрадів зайчик. Сказав сірому їжакові спасибі і в ліс втік.

А їжак вийняв з спини ще одну гостру і міцну голку і знову за роботу взявся. Ще краще, ще нарядно, ще тепліше колишньої шуба вийшла. Повісив їжачок її на ялиновий сучок. Ходить навколо - своєю роботою милується.

Раптом біжить повз сіро-блакитний песець - маленька полярна лисичка. М`якою лапкою сльози витирає.

- Що це з тобою сталося, песець? - запитав його їжачок. - Або образив хто?
- Ніхто мене поки не образив, - відповідає песец.- А трапилася зі мною велика біда - не встиг я собі до зими нову шубу змайструвати-зшити. Ось-ось заметуть снігу, побіжить по землі біла поземка. Побіліють кущі, мохи та дерева. І тільки я, песець, в своїй сіро-блакитний шубці залишуся ... Побачить мою шубку на білому снігу жадібний вовк, зловить мене і з`їсть.
- Не горюй, - втішив песця сірий Їжачок Дивись: висить на ялиновому суку моя нова шубка. А ну-ка, примір її!

Одягнув песець нову Їжачу шубу, і вона йому в саму-саму пору припала. Став песець білим-пребелим, пухнастим-препушістим. Тепер ніхто не зможе відрізнити його від білого пухнастого замету. На голові у песця - маленькі чуйні вушка, щоб друзів і ворогів здалеку розрізняти-чути. Ззаду у песця довгий пухнастий хвіст, щоб м`які сліди на снігу замітати.

- Візьми, песець, цю шубу від мене в подарунок, - сказав добрий їжачок.

Зрадів песець, сказав їжаку спасибі і швидше-швидше в поле побіг. А їжачок сіл на пеньок, подивився навколо. Побачив, як осінній вітер останнє листя з дерев зриває, і подумав:

- Видно, не встигну я до зими собі нову шубу пошити. Ну, нехай не біда, мені ще й моя стара вірно послужить.

Трапилася нагода побазікати сірий їжачок на свої колючки теплих сухих листя, зарився в м`який, теплий мох під старим пнем та й заснув на всю довгу-довгу зиму.
А заєць і песець в його шубах по лісі ходять, доброго їжака згадують.

Казка з журналу «Сім`я і школа», 1971 рік, автор Л. Васильєва-Гангнус.