Бура іржа пшениці
Бура іржа пшениці, збудник хвороби гриб - Puccinia recondite (син. Puccinia triticina).
систематика. Клас Базидіоміцети - Basidiomycetes, порядок Уредіналес - Uredinales, сімейство Пукцініаце - Pucciniaceae- рід пукцинія - Puccinia
Бура іржа пшениці - Puccinia recondite найбільш поширена з хвороб іржі пшениці. Крім пшениці, вражає цілий ряд видів дікорослих злаків (пирій повзучий, багаття м`який, тонконіг звичайний, тонконіг вузьколистий, костриця лучна, житняк гребневідний).
Буру іржу можна виявити на посівах озимої пшениці вже восени. Перші ознаки хвороби навесні з`являються перед колосіння пшениці, а максимального розвитку вона набуває в період молочно-воскової стиглості зерна.
Бура іржа пшениці проявляється спочатку у вигляді безладно розміщених на листках і листкових піхвах бурих уредіній з урединіоспор, за допомогою яких хвороба поширюється в період вегетації. Оптимальна температура для їх проростання - 15-20⁰С, тому найбільш інтенсивне ураження рослин спостерігається саме при такій температурі. У фазі молочно-воскової стиглості в місцях ураження, переважно на піхвах листків, формуються чорні, покриті епідермісом теліопустули з теліоспорамі.
В умовах Росії і України збудник бурої іржі пшениці зимує уредініоміцеліем, а при теплій зимі - і урединіоспор на посівах озимої пшениці та дікорослих злаках. Проміжний господар - рутвиці (види Thalictrum sp.) - не грає важливої ролі в циклі розвитку гриба, проте є резерватором нових патотіпов (рас), які утворюються внаслідок статевого процесу патогена на цих видах рослин.
У період між збиранням і появою нових сходів озимої пшениці проміжною ланкою у відновленні хвороби є сходи падалиці пшениці, де патоген резервується вигляді уредініостадіі.