Створюємо райський палісадник або сад своїми руками
Ландшафтні дизайнери Західної Європи - люди креативні. Однак жителі сіл і міст, що мають приватні будинки, намагаються до них не звертатися. Всі інші роботи відповідно до озеленення своїх ділянок вони виконують самі.
Давайте ж поглянемо на кілька приватних володінь, господарі яких дозволили сфотографувати свою індивідуальну майстерність для читачів і садівників з інших країн.
Отже, ми знаходимося в німецькому селі Вестхайм, розташованої в декількох кілометрах від французького кордону. Зовнішній вигляд вулиць, палісадників і садів говорить про те, що в цьому населеному пункті живуть господарські і дуже акуратні люди.
Під час прогулянки по тутешнім вулицях з портативним фотоапаратом, кілька господинь будинків запитали мене, з якою метою я здійснюю фотозйомку? Дізнавшись, що фотографії будуть опубліковані на сайті, присвяченому ведення присадибного господарства, мешканки Вестхайма зголосилися супроводжувати мене по селу, пояснюючи сусідам, для яких цілей проводиться фотосесія.
Середньостатистична німецька село діаметрально відрізняється від наших котеджних містечок своєю відкритістю. Тут не побачиш височенних кам`яних або залізних огорож з залізними воротами, на яких буде висіти попереджувальний знак: "Обережно, у дворі злий собака!".
Ось вона, європейська відкритість і повна довіра до сторонніх людей, які в будь-який момент можуть звернутися до господарів за допомогою.
Біля фасадів невисоких оштукатурених дерев`яних або цегляних сільських будиночків багато кущів троянд, низькорослих магнолієвих дерев, кущів винограду та іншої рослинності, висадженої в грунт.
Часто в палісадниках зустрічаються дерева і кущі хвойних порід, упереміж з заростями лаванди. Ці рослинні композиції нагадують гірські схили довколишнього Шварцвальда.
Оскільки моя фотозйомка проводилася в суботній день, багатьох власників будинків на місці не виявилося. Але інші були раді зустрічі з закордонним гостем.
Піднявшись по крутих сходинках, які обставлені по краях квітковими горщиками, пройшовши через будинок, ми опинилися в садовій альтанці. Тут мені на очі потрапила дивовижна скульптура гіпсової жаби, розваленої на штучній траві в плетеному кошику.
Спустившись сходами, оточеним буйною зеленню, ми опинилися в невеликому, але затишному садку, де все продумано до дрібниць.
Стежки біля будинку і майданчик для гриля засипані звичайнісінькою щебенем. Цей будівельний матеріал тут значно дешевше, ніж бетон або асфальт. Замість лавки у величезній металевій жаровні на ніжках, де палять багаття, лежав стовбур дерева вигадливої форми. Посидіти на ньому було дуже приємно.
По краях майданчика господарі розставили квіткові горщики, створюють тут додатковий затишок.
Посеред саду височіє незрозуміле будова з дерева. Це "дитячий будиночок". Таких зроблених з колод-досочних конструкцій багато в Німеччині. Люди будують їх для своїх маленьких дітей. На висоті 1,5 - 2 метрів від землі розташоване невелике житлове приміщення, де хлопчики і дівчатка в теплу пору року ночують або ж грають з друзями.
Зазвичай несучі дерев`яні стовпи, на яких розташовується "штаб" для синів з дочками, увивався плющ або інша кучерява рослинність, а під сарайчиком розташоване місце для відпочинку.
Зелена галявина саду обладнана самими звичайними бетонними блоками. Коли збираються гості, на них кладуть подушки для сидіння і питання додаткового набору садових меблів вирішується таким способом.
Дуже оригінально виглядала старенька плетений кошик, яку господарям було шкода викинути. Ось її і пристосували під переносний квітковий горщик.
Для збору дощової води і поливання саду під зливостоків господар спорудив оригінальний водойму, який забезпечений дивним зливом. У дощову погоду з барвисто оформленого резервуара б`ють струмені міні-водоспаду, підніжжя якого прикрашено невеликими гранітними брилами і горщиками з квіткою папороті.
***
У такому ось німецькому садку дозволили цього літа мені побувати з фотоапаратом.