Предиктори прогнозу в сільському господарстві

При проведенні фітосанітарного моніторингу та розробки прогнозів необхідно визначати і враховувати стан популяцій. Це можливо, якщо по відношенню до шкідливого виду відомо: які фактори, коли і в якому кількісному вираженні можуть впливати на розвиток популяції. Зазвичай в ході вивчення, накопичення даних та їх аналізі вченими обиралися для прогнозування фактори зовнішнього середовища, які можна було висловити через кількісні оцінки. Такі фактори отримали назву - предиктори прогнозу.

предиктори прогнозу - це фактори зовнішнього середовища, виражені кількісно у вигляді певних показників, які мають істотний вплив на розвиток популяцій шкідливих томився, що дозволяє використовувати їх для моніторингу і прогнозування.

Предикторами багаторічного прогнозу можуть бути обсяги площ під певними культурами, сортами і їх співвідношення в структурі посівних площ, впровадження нових сортів, площі озимих, посіяних по стерньових попередників, повнота і якість проведених технологічних заходів по вирощуванню і захисту рослин, площі, які підлягали зрошенню або осушенню, ступінь спеціалізації господарств, періодичність сонячної активності і числа Вольфа.

Предиктори довгострокового прогнозу

Для довгострокового прогнозу вибір предикторів здійснюють на підставі досконального вивчення біологічних особливостей шкідливих організмів. У його життєвому циклі знаходять і виділяють критичні періоди - час життєдіяльності виду, від якого залежить стан і розвиток популяції. Це може бути:

• а) межвегетаціонний період, коли в стані спокою (діапаузи) відбувається загибель частини популяції (пізня осінь, зима, рання весна)-
• б) періоди, коли реалізується потенціал виду і від оптимальності яких залежить плодючість і забезпечується можливість розвитку основної життєздатною частини нового покоління-
• в) період харчування, накопичення необхідних для розвитку речовин і підготовки до зимівлі, від чого залежить збереження виду.

Таких критичних періодів може бути виділено 3-6, при цьому точно визначають характер і ступінь їх впливу, користуючись для цього методами статистики і системного аналізу. Одним з таких методів є кореляційний аналіз. З більшого числа факторів впливу вибирають 1-3 таких, які визначають розвиток популяції на 75-80 і більше. Для факторів зовнішнього середовища також необхідно виявити, при яких значеннях вони будуть екстремальними про людське око (несприятливими), при яких - оптимальними і в жодному разі не будуть мати істотного впливу. Для такого аналізу необхідні багаторічні дані (бажано за 10 і більше років).

В якості додаткових предикторов використовують показники кількісної характеристики стану популяцій:

• відсоток заселених площ-
• чисельність-
• коефіцієнт заселення-
• віковий склад-
• морфо-фізіологічні показники-
• та інші, для яких за багаторічний період визначають максимальний, мінімальний і середній рівень.

З факторів зовнішнього середовища часто використовують інформацію гідрометеослужби, що зменшує витрати на збір вихідних даних.

Предиктори короткострокового прогнозу

Для короткострокового прогнозу підбирають предиктори, які дозволяють прогнозувати перебіг фенологии шкідливого виду і рослини та інші показники стану популяції, від яких залежить рівень шкоди і терміни проведення моніторингу та заходів захисту рослин. Як екологічних предикторов використовують фактичний хід температур, суму позитивних, активних і ефективних температур, кількість опадів, вологість повітря і грунту, інші гидротермічні показники. Цей напрямок має в даний час точне розвиток і перспективи, особливо для короткострокового прогнозу хвороб і шкідників.

Дуже широко в фітосанітарному моніторингу використовують дані вилову комах і суперечка на різних типах пасток, що дозволяє визначити час і динаміку розвитку, хід фенологии шкідливих видів, інші показники поточного стану популяцій.

Фенофаз шкідників визначають поетапно. При цьому прийнято, що термін «поодиноко» застосовують тоді, коли певна фенофаза виявлена ​​не більше ніж у 5 особин, «початок фази»- до 20,«масове проходження фази»- до 50 особин і більше,«закінчення фази»- у 80 особин і більше. Таку оцінку етапів фенологии дають при прогнозуванні з метеорологічними предикторами і даними вилову на пастки.

В якості предикторів, які обґрунтовують рівень шкоди і необхідність проведення захисних заходів використовують коефіцієнт шкодочинності, поріг збитку (ПУ), економічний поріг шкідливості (ЕПШ), еколого-економічний поріг (ЕЕС). ЕПШ визначають для певної зони в двох показниках - максимальному і мінімальному і уточнюють відповідно до конкретних умов вегетаційного періоду, культури, поля. Для скасування заходів проти шкідників спираються на показники співвідношення корисних організмів і шкідників.