Облік хвороб плодово-ягідних культур і винограду

Облік хвороб плодових культур

Висихання плодових культур (цитоспороз, чорний рак і ін.) Враховують, оглядаючи на площі до 100 га не менше 50 дерев кожного основного сорту-на площах до 1000 га на кожні 100 га додають по п`ять дерев. На невеликих ділянках оглядають всі плодові дерева.

Інтенсивність ураження цими типами хвороб оцінюють в балах. При обліку ураженості дерев некрозом кори використовують таку шкалу: 0 - здорове дерево- 1 - в кроні є поодинокі засохлі гілки, на поверхні кори видно плодові тіла грибів- 2 - на скелетних гілках і штамбі добре помітні некротичні плями, частина гілок засохла- 3 - майже всі скелетні гілки вражені, на штамбах спостерігаються численні некротичні плями, більша частина крони засохла- 4 - повна загибель дерева.

Для обліку інтенсивності розвитку звичайного раку використовують шкалу: 0 - здорове дерево- 1 - незначне ураження гілок крони (до 20), невеликі виразки, які не перевищують по площі 10 см2, прикриті валиком каллюса- 2 - ракові виразки з оголеною деревиною на штамбі займають площу 20-70 см, в кроні засихають окремі гілки- 3 - виразки на штамбі досягають 120 см, вони глибокі, листя в кроні ізрежнное, світле, окремі скелетні гілки крони засохлі- 4 - засохле дерево.

Інтенсивність прояву трахеомікоз характеризують такою шкалою: 0 - здорова рослина- 1 - в кроні поодинокі засохлі пагони або скелетні гілки- 2 - частина скелетних гілок засохла (до 25), інші вражені в тій чи іншій мірі- 3 - майже всі скелетні гілки засохли, на штамбі спостерігається камедь, з`являється поросль- 4 - повна загибель дерева.

У разі швидкоплинної форми бактеріального раку відзначається тільки поширеність хвороби (відсоток загибелі дерев).

Кореневої рак саджанців у розсадниках виявляють, при їх викопування. Хвороба фіксують окремо для кожного сорту, групують за місцем прояви хвороби (коренева шийка, головний корінь або тільки бічні корені). Для виявлення вогнищ поширеності хвороб на території розплідника обстежують 200 рослин кожної породи або сорту, рівномірно розподілених на 10-20 майданчиках, які вибирають по діагоналях ділянки через рівні проміжки.

Опіки плодових культур, викликані грибами роду Monilinia, часто проявляються у вигляді короткого в`янення квіток, листя і молодих пагонів. При сильному розвитку хвороби можливо всихання окремих скелетних гілок, а іноді і цілком всього дерева. Кількість дерев, які підлягають обліку, така ж, як і при обстеженні садів на ураженість всиханням. Облік ураження листя і квіток проводять один-два рази через 10 днів після початку цвітіння. Ураженість пагонів і гілок реєструють два рази за сезон: перший раз - разом з визначенням кількості загиблих квіток, коли відбувається ураження лубу міцелієм, що проникає із заражених суцвіть, і другий раз - восени, під час появи на пагонах поперечного кільця, коли додатково засихають, нові пагони, заражені від плодів. Ступінь ураження дерева оцінюють комплексно, за станом квіток, листя і пагонів. При цьому використовують шкалу: 0 - захворювання відсутня- 1 - загибель маточок і пелюсток (на листках поодинокі дрібні червоні крапки)- 2 - загибель квіток, зав`язей і квітконіжок (почервоніння центральної жилки листа і живців)- 3 - повна загибель квіток і листя- 4 - на уражених органах спостерігається спороношення гриба, розпочалася поразка втеч.

В результаті таких обстежень отримують дані про поширеність хвороби на кожному дереві і в насадженні в середньому, а також встановлюють інтенсивність її розвитку. Для цього на кожному обліковому дереві беруть 4 гілки 3-го порядку і підраховують кількість хворих і здорових пагонів. При достатніх навичках дослідник може глазомерно визначати, яка частина органів в якій мірі уражена опіком.

Ураженість листя і плодів пятнистостями і нальотами встановлюють в період максимального прояву захворювання.

На відібраних для обстеження ділянках площею до 50 га беруть рівномірно в різних місцях по 10 дерев основного сорту. На кожні наступні 10 га додають ще по 2 дерева. На облікових деревах вибирають по 4 втечі, на яких оглядають по 25 листків і плодів. Для оцінки падалиці на поразку паршею під кожним обліковим деревом збирають по 50 плодів. Поширеність і інтенсивність розвитку хвороб встановлюють на основі визначення ступеня ураження кожного органу.

Восени, після опадання листя, і навесні, до розпускання бруньок, доцільно визначити ступінь ураження вегетативних органів плодових дерев борошнистою росою. Це дозволяє зробити висновок про успішність перезимівлі патогена. Розвиток борошнистої роси на плодових деревах визначають за шкалою: 0 - пагони здорові- 1 - незначне ураження верхньої частини пагона- 2 - міцеліальних наліт покриває до 1/4 довжини пагона, 3 - пагони до половини своєї довжини покриті нальотом міцелію і спороношенням- 4 - міцелій поширений по всій довжині пагона, верхівки відмирають.

Облік хвороб ягідників

При обліку плямистостей і нальотів на ягідниках на кожній обстежуваної області рівномірно оглядають по 10 кущів. Інтенсивність розвитку хвороби визначають за відсотком ураження кожного органу. при обліку іржі на листках плодових і ягідних культур застосовують ту ж методику, що і при обліку плямистості.

Інтенсивність розвитку антракноза на пагонах малини оцінюють в балах: 0 - ураження відсутня- 1 - плями окремі, виразок немає- 2 - плями численні з рідкісними виразками або без них- 3 - численні плями великі зливаються, зазвичай з виразками, 4 - відмирання втечі.

Облік хвороб винограду

для обліку хвороб винограду (Типу плямистостей і нальотів) на кожній ділянці площею 50 га беруть по 10 кущів, вибираючи їх рівномірно по території обстежуваного площі. На кожні наступні 10 га додатково обстежать по два кущі. Поразка листя і грон враховують окремо. Обстеження на листках проводять в період максимального розвитку хвороби, для мілдью - обов`язково до карбування виноградних кущів. Кисті аналізують перед збором врожаю.

На облікових кущах вибирають по одному основному побіжу, на якому оглядають все листя, визначають ступінь ураження кожного з них. На кистях визначають відсоток ураження їх на кожному обліковому кущі, а також інтенсивність розвитку хвороби.

Деформації на плодових культурах ( «Відьмина мітла», курчавість листя, кишеньки плодів сливи) враховують один раз за сезон одночасно з обстеженням садів на всихання. У разі кучерявості визначають кількість хворих дерев і ступінь їх ураження, оглядаючи на кожному дереві по 25 листків з чотирьох сторін. Кишеньки сливи і вишні враховують не раніше, ніж через 20 днів, а на стійких сортах - через 35-40 днів після цвітіння, встановлюють поширеність хвороби окремо для дерев і плодів.

Гнилі плодів враховують з моменту появи товарної падалиці на 10 деревах кожного основного сорту, рівномірно розподілених по насадженню. Для цього під кожним деревом збирають без вибору в п`яти різних місцях по 50 плодів, визначають відсоток уражених плодів.

Облік хвороб в садах і виноградниках слід проводити щорічно в одних і тих же господарствах, на певному наборі основних сортів стаціонарних ділянок.