Проведення обліків хвороб картоплі, овочевих і баштанних культур

Обстеження сходів овочевих і баштанних культур на ураженість гнилями і в`яненням проводять в період розвитку другої пари листків. На ділянці беруть 10 проб по 0,25 м рядка. У кожній пробі викопують всі рослини і враховують ураження хворобами за такою шкалою (в балах): 0 - здорові рослини- 1 - слабке ураження (на корінці і сім`ядолях помітні бурі смужки)- 2 - ураження середнього ступеня (початок утворення перетяжки корінця)- 3 - сильне ураження (перетяжка охоплює більше половини корінця)- 4 - загибель проростка.

При характеристиці стану посіву вказують відсоток зрідженими (за кількістю загиблих проростків) і інтенсивність розвитку хвороби. Після проріджування проводять ще один облік за тією ж методикою і визначають відсоток рослин, що мають перетяжку кореня.

При ураженні сходів картоплі чорною ніжкою визначають тільки поширеність хвороби. При цьому мається на увазі, що в різних сортів картоплі спостерігаються неоднакові симптоми хвороби. Часто чорна ніжка проявляється у вигляді недорозвиненості рослини, пожовтіння і подрібнення листя, почорніння стебла з подальшим його розм`якшенням і загниванням (у сортів Лорх, Пріекульскій ранній, Північна троянда). Однак швидке пожовтіння і в`янення рослин нерідко відбувається без почорніння і загнивання стебел, іноді у вологі роки вони загнивають (ослизняются, але не чорніють). У деяких стійких сортів і гібридів нижня частина стебла набуває бурий або жовтий колір без подальшого загнивання.

Хвороби сходів розсадних культур (капуста, помідори та ін.) Враховуються в парниках і теплицях, де поразка може бути вогнищевим або розсіяним. При осередкової загибелі рослин визначають площу кожного вогнища і загальну уражену площу для кожного типу культиваційних споруд закритого грунту. При відсутності явно вираженого ураження в 10 місцях оглядають по 10 рослин. В результаті обліку встановлюють площа загиблої розсади (м2), відсоток загиблих і хворих рослин. Після висадки розсади в поле враховують від 100 до 250 рослин в 10-20 пробах в залежності від культури, виду хвороби і характеру її прояву.

В`янення дорослих рослин враховують з початку цвітіння до утворення плодів, в період максимального розвитку хвороби. Для цього на ділянках площею до 50 га беруть 20 проб. Якщо площа поля перевищує 50 га, то на кожні наступні 10 га додають по дві проби. У кожній пробі оцінюють 10 рослин в рядку.

Гнилі коренеплодів і плодів овочевих культур враховують в залежності від культури. Хвостову і серцевинні гнилі коренеплодів буряка обстежують за 5-10 днів до збирання. Проби беруть в 20 місцях по діагоналі поля, оглядаючи по 10 рослин в рядку без вибору, визначають відсоток хворих коренеплодів.

Гнилі на плодах баштанних культур враховують безпосередньо перед збором врожаю, аналізуючи по 10 плодів в 10 місцях кожної ділянки.

Обліки гнилей бульб картоплі і плодів овочевих культур проводять за 1-2 дня до збору окремо для ранніх, середніх і пізніх сортів. На ділянці беруть в 10 місцях по 10 кущів. Урожай з кожних 10 кущів є однією пробою, з якої аналізують по 20 бульб або плодів.

Облік вірусних хвороб овочевих культур у відкритому грунті проводять вибірково, в тепличних господарствах доцільно обстежити всі рослини. Масове поширення вірусних хвороб помідорів і огірків в теплицях зазвичай починається через 2-3 тижні після висадки рослин на постійне місце. У відкритому грунті вірусні хвороби помідорів (бронзовість томата, мозаїка томата), мозаїчні хвороби огірків і баштанних культур досягають максимуму в другій половині вегетації. Саме в ці терміни необхідно проводити основні обстеження і обліки.

Аналіз бульб на виявлення фітофторозу картоплі та інших хвороб проводять три рази: перший - під час збирання врожаю, другий - через 3-4 тижні після збирання (в разі, якщо хвороба була виявлена ​​при першому аналізі) і третій - навесні. Перед посадкою від кожної партії картоплі (бурт, засік) вагою до 10 т беруть 200 бульб з 10 місць. На кожні наступні 10 т додають по 50 бульб, взятих з п`яти різних місць. При аналізі невеликої партії (до 1 т) можна брати зразок в 100 бульб. Відібрані бульби ретельно миють водою і 100 з них розрізають в поздовжньому напрямку. Визначають відсоток хворих бульб, середньозважену поширеність хвороби визначають окремо для бригади, господарства і т.д.

Плямистості і нальоти враховують за методикою, аналогічною для обліків в`янення і гнилей. Інтенсивність розвитку хвороб на листі і плодах визначають за відсотком ураженості органів облікових рослин. При обліку ураженості стебел кавуна антракнозом інтенсивність розвитку хвороби визначають у балах за наступною шкалою: 0 - відсутність хвороби- 1 - плями (до 10) на стеблах дрібні, точкові, поодинокі- 2 - більше 10 дрібних плям або 1-2 великих, штрихи довжиною до 2 см - це плодоношення гриба- 3 - плями злилися, розриви тканини, окільцьовування стебла- 4 - засихання і загибель рослини.

Ступінь ураження листя огірків бактериозом визначають за такою балів шкалою: 0 -захворювання відсутня- 1 - захворювання проявляється приблизно на 1/10 частини всіх листя, бактеріальні плями зосереджені часто на одній часточці листа, покриваючи до 1/4 частини його поверхні- 2 - захворюванням охоплено до половини листя рослини, бактеріальні плями покривають до 1/2 частини поверхні листа- 3 - захворюванням охоплено більше половини листя рослини, бактеріальні плями покривають більше 1/2 частини поверхні листа- 4 - уражені всі листя рослини в сильному ступені.

При обліку судинним бактеріозом капусти використовують і таку шкалу: 0 - відсутність ураження- 1 - всихання у вигляді окремих дрібних плям на краях листя, головним чином нижнього ярусу розетки- 2 - окремі, досить великі, підсихають з країв листової пластинки бурі або коричневі плями, які мають характерну форму, обрамлену вузьким яскраво-зеленим ореолом від клітин, які відмирають. На поперечному розрізі виявлено чорні судини жилок. На окремих аркушах вражений цілий сектор, вершина якого досягає центральної жилки листа- 3 - згортання засохлого сектора і країв більшості листів з частковим або повним потемніння судинних пучків в черешку- 4 - більша частина листя близька до відмирання, спостерігається опадання листя, при цьому на поперечному зрізі кочериги добре помітні чорні судини.

Кореневої рак цукрових буряків виявляють одночасно з гнилями коренеплодів на тій же кількості рослин, визначають поширеність хвороби. Аналогічні спостереження проводять і в відношенні кили капусти.

Виявлення раку картоплі здійснюється в період копання бульб. Спочатку проводять попередній огляд ділянок, аналізуючи коріння, основу стебел і бульб. Після цього роблять детальне обстеження уражених ділянок на виявлення вогнищ хвороби шляхом взяття проб, які складаються з трьох кущів, викопаних поспіль. Проби мають у своєму розпорядженні рівномірно по площі, обов`язково обстежуючи ділянки поблизу тваринницьких ферм, місць зберігання гною і т п. Якщо обстежуваний ділянку більше 20 га, його попередньо розбивають на менші ділянки і на кожному з них проводять обліки. При обстеженні в період збирання врожаю, крім бульб, оглядають і бадилля (кореневу шийку і столони). При аналізі бульб проби відбирають не менше ніж з 10 куп картоплі в різних місцях і на різній глибині, в кількості 100 бульб на 1ц.

Втрати врожаю цукрових буряків від церкоспорозу можуть бути встановлені за даними таблиці 1

Таблиця 1

Втрати врожаю цукрових буряків від церкоспорозу

Вірусні хвороби картоплі враховують на підставі зовнішніх ознак їх прояву за спеціальними шкалами. Обліки проводять у два строки: в період бутонізації та при перших ознаках відмирання бадилля на ранніх сортах і після масового цвітіння на інших сортах.