Облік хвороб зернових і круп`яних культур

Обліки гнилей зернових проводять три рази за сезон, пристосовуючи їх до фаз повних сходів, цвітіння і молочної стиглості зерна. Уражені сходи озимих культур обстежують відразу після того, як зійде сніг, коли ознаки ураження сніговою пліснявою та іншими хворобами (склеротинія, тифулез) проявляються особливо чітко. На ярих культурах і кукурудзі ураження кореневими гнилями визначають з появою повних сходів.

Попередня оцінка загального стану посівів полягає в розподілі їх на три групи: не уражені, слабо уражені і сильно уражені хворобою. При цьому відзначають кількість і площа полів відповідних градацій і характер ураження - вогнищевий або рівномірний. У кожній групі полів, як правило вибирають найбільш типове, щоб на цьому полі проводити облік.

Залежно від площі поля і характеру ураження встановлюють розмір і кількість облікових ділянок. На поле площею до 100 га, при наявності великих лисину, виділяють чотири облікових ділянки, розмір яких складає 0,25 га (50 × 50 м). Облікові ділянки розташовуються по діагоналі. При загибелі рослин у вигляді дрібних лисину, розмір ділянки зменшують до 0,1 га (33 × 33 м). На поле площею понад 100 га, на кожні 50 га, додають по одному обліковому ділянці, відповідних розмірів. На кожному обліковому ділянці проводять завмер лисину. Визначивши загальну площу всіх вогнищ хвороби на облікових ділянках, встановлюють відсоток ураженої площі за формулою:

де:

• Q - вогнищева загибель рослин (відсоток ураженої площі)-
• Σn -площа всіх вогнищ-
• N - площа облікових ділянок.

При розріджені посіви на облікових ділянках визначають відсоток загиблих рослин, на яких без вибору оглядають по 100 рослин. На площі в 100 га беруть 100 таких проб, додаючи на кожні наступні 50 га по одній пробі. У кожній пробі підраховують кількість загиблих і сильно уражених рослин. Загальну шкідливість обчислюють, як суму відсотків осередкової загибелі і розріджені посіви.

У фазі молочної стиглості і дозрівання зерна враховують кореневі гнилі злаків. Для цього на площі до 100 га оглядають 10 проб по 10 рослин і визначають інтенсивність ураження рослин по балловой шкалою:

• 0 - здорові рослини-
• 1 - слабке побуріння основи стебла або підземного міжвузля-
• 2 - сильне побуріння основи стебла і підземного міжвузля-
• 3 - сильне побуріння і белостебельность-
• 4 - загиблі або пустоколосость рослини.

На підставі даних таких обліків обчислюють поширеність і інтенсивність розвитку кореневих гнилей.

Втрати врожаю зерна від гельмінтоспоріозної кореневої гнилі та (Helminthosporium sativum) В посушливих районах можна розрахувати, використовуючи наступну шкалу: при інтенсивності ураження 1 бал - 5, 2 бали - 23- 3 бали - 50.

облік головешки проводять в певні фази вегетації культури, коли вона найбільш сильно виражена на рослинах: на пшениці, житі, ячмені та вівсі - в кінці молочної - початку воскової стиглості зерна-у проса і рису - після появи забарвлення квіткових плівок у верхній частині метелкі- на кукурудзі і сорго - на початку повної стиглості насіння основної маси рослин. Обліки проводять окремо за видами сажки для кожного сорту тієї чи іншої культури. При цьому проби розташовують на рівній відстані один від одного-рослини в пробі беруть поспіль, без вибору. Кількість проб і рослин в них залежить від культури і площі поля.

Облік головешки кукурудзи при аналізі відібраних для апробації качанів, ураженість інших органів (стебла, волоті і ін.) Визначають при відборі проб на рослинах, у тому числі взято качани. Якщо на посівах кукурудзи не проводять апробацію, то для обліку головешки на кожні 100 га беруть 10 проб по 25 рослин.

Рослини оглядають і підраховують кількість здорових і хворих (окремо уражені курній і пухирчастої сажкою кукурудзи).

При обліку втрат зерна злакових культур від головешки слід мати на увазі, що повна шкідливість цього типу захворювання складається з явних і прихованих втрат врожаю. Обчислення загальних (явних і прихованих) втрат від головешки проводять за спеціальними формулами (табл. 1).

Таблиця 1

Формула для обчислення загальних втрат врожаю зернових злакових культур від головешки (Степанов, Чумаков, 1972)

Примітка до таблиці: у - загальні втрати врожаю,- х - ураженість рослин сажкою,.

У разі поразки ярих посівів сажкою на 30 і вище озимих на 50 і вище, приховані втрати, як правило, відсутні, а загальні втрати врожаю відповідають значенням поширеності хвороби в поле.

Плямистості і нальоти на зернових колосових культурах враховуються в період від початку колосіння до молочної стиглості зерна-на кукурудзі - на початку дозрівання зерна. На площі в 50 га треба брати 20 проб по 10 рослин у кожній. На великих площах додатково беруть по дві проби на кожні 10 га. По кожному захворюванню визначають поширеність, а також розвиток хвороби. Ці показники розраховують на підставі визначення відсотка ураженості кожного органу облікового рослини.

Для деяких хвороб розроблені методи визначення їх шкідливості. Недобір урожаю зерна від борошнистої роси обчислюють за формулою:

де:

• у - втрати врожаю,-
• до - коеффіціент- для пшениці 2,0, а для вівса і ячменю 2,5-
• R - розвиток хвороби (), що обчислюються за чотирма верхніх листках між фазами колосіння і початком дозрівання зерна за спеціальною шкалою.

Залежність втрат врожаю озимої пшениці від смугастої мозаїки (Streak mosaik) Виражається рівнянням:

у = 101,4-0,7 × 4,93х

де:

• у - урожай (у відсотках від потенційного)-
• х - розвиток хвороби.

Всі види іржі, за винятком стебловий, враховують в період наливу - молочної стиглості зерна.

Стеблову іржу (РUССinІа graminis) Враховують одночасно з сажкових захворюваннями при апробації зернових культур. На полях площею до 100 га беруть 20 проб по 10 стебел в кожній. У пробі визначають ступінь ураження кожного листа за спеціальними шкалами (Рис. 1).

Всі види іржі враховують по головному стеблу рослини. При цьому визначають ураженість кожного аркуша або междоузлия, починаючи зверху. Листя, які засохли більш ніж на 3/4, не враховують. При одночасному врахуванні двох видів іржі запис в польовий журнал роблять у вигляді дробу. Поширеність іржі при виробничих обліках не обчислюють.

Втрати врожаю зерна пшениці від іржі в залежності від розвитку хвороби наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Втрати врожаю зерна пшениці від хвороб іржі

Вірусні хвороби злаків враховують восени через 15-20 днів після появи сходів і потім перед припиненням вегетації рослин. Обстеження проводять на різних полях, при цьому фіксують відмінності в термінах посіву озимих, так як озимі ранніх строків сівби значно сильніше уражуються вірусними хворобами. У зв`язку з цим результати обліків, проведених на різному агротехнічному фоні, мають важливе практичне значення. Осінні обстеження озимих закінчують перед припиненням вегетації рослин-навесні обліки проводять щодекадно - до періоду колосіння.

Обстеження ярих проводять перед колосіння. Для цього по діагоналі поля в 15-20 місцях оглядають рослини на облікових майданчиках розміром 0,25 м2 або на одному погонному метрі. Визначення хвороби проводиться орієнтовно, оскільки, щоб встановити вид вірусу, в ряді випадків потрібні спеціальні аналізи. Для цього зразки хворих рослин пересилають до відповідних науково-дослідні установи.