Колонка редактора: пусти дітей в город
Багато з нас в дитинстві їздили до бабусі на літо, хтось потрапляв ще "на картоплю" або вирощував город на ділянці при школі. Так чи інакше, наше покоління (за рідкісними винятками) знало, що таке праця на землі і з якого боку у лопати держак.
Так, найчастіше ця повинність була обтяжливою. Я пам`ятаю, як злилася, коли всі друзі йшли на озеро купатися, а мені потрібно було спершу прополоти дві нескінченні полуничні гряди або полити помідори. Але тоді у батьків не було особливого вибору - вони все літо працювали, а з городом якось треба було управлятися, він годував всю сім`ю довгої зими.
Зараз, коли рівень життя у багатьох змінився, змінилося і ставлення до дітей на дачі. У більшості моїх знайомих дві ці межі життя чітко розділені. Поки батьки і бабусі колупаються в грядках або возять на тачці компост, чадо відпочиває від навчання в гамаку або під деревом зі смартфоном в руках.
В принципі, їх логіка зрозуміла. Купівля дачі і робота на ній - вибір старшого покоління, а значить, і всі турботи повинні лягати на їх плечі. Адже дача - точно таке ж хобі, як ліплення горщиків, бісероплетіння або різьблення по дереву (хіба що куди більш витратна).
З іншого боку, діти ростуть, не знаючи праці, не розуміючи основних законів природи, не бачачи її краси і гармонії. Так, ми в дитинстві теж не хотіли збирати жуків або воювати з кропивою і снить. Але і в думках не було відмовитися, адже допомога батькам здавалася природною справою. Та й зривати перші ягоди з кущів, про які сам дбав, було особливо приємно - є, чим пишатися. А вже мати в дошкільному віці свою власну грядку і отримати з неї перший урожай солодкої морквини або гороху серед моїх друзів було і зовсім привілеєм, а не повинністю.
Грядка юного ботаніка - 7 рослин, які можна виростити разом з дітьми
Огородничать разом з малюками - це весело і корисно!
Можливо, зараз питання прожитку сімей не стоїть так гостро, як в суворі 90-е, і дитячий працю перестав бути потрібним. У дітей має бути дитинство, а грядки їм не до душі. Але хіба краще знемагати від нудьги, намагаючись зайняти себе, поки батьки відчайдушно прагнуть все встигнути за короткий вихідний?
У мене немає правильної відповіді на це питання для всіх. Але в нашій родині це не викликає дискусій. Дочка в свої чотири роки допомагає нам з чоловіком, нехай поки в дрібницях, але із задоволенням. Посів насіння перетворюється в захоплюючу гру, як і пошук огірків, і ловля метеликів на капусті, і збір падалиці, і багато іншого.
У ритмі сучасного світу у нас і так дуже мало часу один на одного, і я вважаю за краще проводити його з родиною від і до, нехай менш продуктивно, але точно весело. Та й хто знає, що приготує життя нашим дітям. Уміння виростити найпростіші овочі і трави вже точно не буде зайвим.
А ви залучаєте своїх дітей і онуків до роботи на дачі? Або вважаєте, що їм нема чого бруднити руки, адже дитинство повинно бути дитинством, а не наймах на ненависних грядках?