Чим краще підгодувати морква у відкритому грунті і як правильно вносити добрива

Щоб отримати велику, солодку, хрустку, рівну, добре забарвлену морква, її необхідно удобрювати. Без підгодівлі коренеплоди виростають дрібними, несмачними і безбарвними. Звичайно ж, такий стан речей не може влаштувати жодного городника, тому потрібно знати, чим і як підгодувати морква, щоб можна було отримати якісні та смачні коренеплоди.

органіка

Органічні добрива, такі як розчин коров`яку або посліду птиці, перегній, компост і зола, що застосовуються для підгодівлі всіх городніх культур, використовуються і при вирощуванні моркви. У них також є всі потрібні для росту і розвитку овочів елементи живлення, але знаходяться вони в різних пропорціях.

Під культуру не можна вносити свіжий органіку (погано перепрілий або свіжий гній): коренеплоди будуть гнити прямо в грунті або при зберіганні. При надлишкових дозах азоту тільки посилюється зростання морквяної бадилля, самі ж коренеплоди гілкуються і стають непривабливими на вигляд.

Мінеральні і комплексні добрива

Добрива мінеральної природи вважаються основними, застосовуваними для підгодівлі моркви, так як органіку ця культура в період вегетації не любить, але зате добре і швидко росте на ділянці, який був удобрений нею в минулий рік під попередню культуру.

Для моркви можна використовувати прості, змішані або комплексні суміші. Кожне з них може забезпечити вегетирующие рослини якимось одним елементом харчування або ж одночасно кількома. З простих мінеральних добрив для моркви можна використовувати зазвичай застосовуються і під інші овочі аміачну селітру, сечовину (в них міститься азот), простий або подвійний суперфосфат (забезпечить рослини фосфором), калійну селітру, калійну сіль, хлористий калій (вони забезпечать культуру калієм).

З комплексних добрив під цю культуру можна застосовувати такі види сумішей: нітрофос, амофос, азофоску, нітроамофоску і нітрофоску - в них знаходяться 2 або 3 елементи живлення, але відсутні мікроелементи. Тому для того щоб забезпечити рослини ще й необхідними їм мікроелементами, можна удобрювати посадки комплексними добривами на зразок крісталлон, Растворін, КЕМІРА. Усі вхідні в них поживні елементи в комплексі забезпечать вегетирующие морквяні рослини і зростаючі коренеплоди всім, що для них необхідно.

Народні засоби

Здійснювати підгодівлю моркви у відкритому грунті можна і народними засобами. Наприклад, її можна удобрити настоями, приготованими з городньої трави або дріжджів. Вони значно підсилюють імунітет рослин, їх ріст, дозволяють краще справлятися із захворюваннями і нападами шкідників. Всього таких внесень настоїв повинно бути не більше 3 за весь вегетаційний період моркви.

Приготувати дріжджовий настій для моркви дуже нескладно. Стануть в нагоді як сухі, так і свіжі дріжджі. Рецепт з використанням живих дріжджів:

1. 1 кг розчинити в 5 кг теплої води і залишити для настоювання на пару годин.
2. Після цього рідину ще раз розвести в 5 відрах води (1 до 10).

Рецепт з сухих дріжджів:

1. 100 г гранул і 2 ст. л. цукру розчинити в 10 л води теплої температури і залишити для настоювання на 2 години.
2. Розвести суміш в 50 л води і провести полив рослин.

Трав`яний настій готують таким чином:

1. У відро насипати січку кропиви або будь-яких бур`янів на 1/3.
2. Залити водою, трохи не доливаючи до краю, прикрити кришкою і залишити бродити на 1-2 тижні.
3. Коли бродіння закінчиться, настій розбавити в співвідношенні 1 до 10 і полити морква.

Трав`яним настоєм можна поливати культуру кожні 1-1,5 тижні.

Як правильно і в яких кількостях вносити добрива

Підгодівлі моркви у відкритому грунті потрібно провести кілька за весь сезон. Перша з них проводиться ще до того як насіння культури будуть висаджені в підготовлений грунт, такі - протягом всього періоду вегетації рослин. При внесенні будь-яких добрив потрібно слідувати головному правилу - дотримуватися правильного дозування, так як морква погано реагує на надлишок поживних елементів: від цього погіршується її зовнішній вигляд, смакові якості коренеплодів страждають, лежкість і тривалість зберігання істотно знижується.

При підготовці грунту для посадки

Морква, особливо молоді рослини, досить чутлива до надлишку поживних речовин в грунті, тому їх потрібно вносити вчасно і правильно, виключно в такому дозуванні, як це необхідно при вирощуванні цієї культури. При цьому важливо дотримуватися співвідношення головних елементів живлення: азоту, калію і фосфору, так як надлишок перших двох в поєднанні з дефіцитом фосфору призводить до пригнічення молодих рослин, а в подальшому веде до різкого збільшення гіллястих коренеплодів. Фосфор під моркву потрібно вносити ще і для того, щоб вона була солодкою.

Ділянка під овочі необхідно готувати заздалегідь, ще з осені. Його потрібно ретельно очистити від рослинних залишків, перекопати (як мінімум на штик лопати) і ретельно удобрити. Для цього треба внести на кожен кв. м морквяних грядок 10 кг добре перепрілого компосту або перегною, плюс фосфорно-калійні добрива (можна замість них використовувати золу), в глинистий землю додатково потрібно додати тирсу або пісок і торф. Якщо грунт кислий, в нього потрібно внести доломітове борошно або крейда, щоб знизити його кислотність. Вапно використовувати не рекомендується, морква може стати пятіхвостой. Якщо з яких-небудь причин підготувати ділянку під культуру восени не вийшло, то можна провести підгодівлю морквяної грядки навесні.

Під час посіву

Навесні добрива необхідно вносити за 3 тижні перед посадкою насіння. На 1 кв. м площі потрібно взяти:

• селітри - 30-35 г;
• суперфосфату - 40-45 г.

Калійні добрива краще вносити трохи пізніше, переважно у вигляді розчину, тому що в такому вигляді вони засвоюються морквою легше. Можна використовувати будь-які суміші, наприклад калійну сіль або хлористий калій (25-30 г на 1 кв. М). За 1 тиждень до планованого посіву насіння в грунт землю на ділянці потрібно полити теплою водою, потім накрити її шматком плівки, щоб під нею земля змогла прогрітися до потрібної температури.

Можна також використовувати добрива для моркви безпосередньо при посадці насіння. Наприклад, для цього можна взяти 1 ч. Л. комплексного добрива AVA, змішати його з 0,5 склянки крупного піску і 1 ч. л. морквяних насіння, а потім висіяти цю суміш на грядки. При такому способі посіву сходи культур не загущувальну, тому проріджувати їх не потрібно.

В процесі вирощування

Першу підгодівлю сходів потрібно провести в фазі утворення 2-3 справжніх листочків. Це час якраз збігається з першим проріджуванням рослин. Добрива краще вносити в рідкому вигляді: на 10 л води потрібно взяти 25 г селітри, по 30 г солі калійної і суперфосфату. Цей обсяг рідини потрібно рівномірно розподілити на 10 кв. м грядки. Або ж можна підгодувати розчином пташиного посліду, розвівши його у воді в співвідношенні 1:15.

Якщо морква погано росте, її можна полити розчином комплексних сумішей на кшталт крісталлон (1 ст. Л. На 10 л), КЕМІРА, нітрофоски, Растворін, а при наступних підгодівлі це кількість потрібно буде збільшити в 1,5-2 рази.

Для збору гарного врожаю азотистими добривами після 15 липня проводити підгодівлю не рекомендується.

Наступного разу проводити підгодівлю моркви потрібно через 3 тижні і використовувати для цього той же живильний розчин. Він необхідний для росту коренеплодів. Третя підгодівля моркви повинна бути зроблена ще через такий же проміжок часу, але вже розчинами, що містять тільки фосфор або калій, без застосування азотних добрив. У цей час можна використовувати такі речовини як суперфосфат (40 г), калійна сіль (25 г) або зольний настій.

Правила проведення підживлення

Підгодовувати рослини на грядках потрібно наступним чином: спочатку добре полити звичайною водою рядки і міжряддя, а вже після внести самі добрива. Останню підгодівлю морквяних насаджень потрібно провести за місяць до збору врожаю, в серпні або вересні. Це дозволить знизити кількість нітратів, накопичених в коренеплодах, зробити їх більш солодкими, соковитими і смачними, а також збільшить їх лежкість під час зберігання.

Підгодовування різними добривами моркви - обов`язкове агротехнічне захід у процесі її вирощування. Від вірно підібраних і вчасно внесених сумішей залежать розвиток рослин, стійкість до захворювань, якість і смакові властивості самих коренеплодів, а також їх здатність до тривалого зберігання.